Коли мʼяз сумує

 Жив собі маленький мʼяз. Він жив на спині, і хоч був маленький, проте мав складну душу. Вона складалася з багатьох товстих і коротких ниток, що мають назву волокна. Ці нитки й були спрямовані в одному напрямку, та не завжди вони працювали разом, інколи окремі волокна сперечалися між собою, вирішуючи хто має виконувати роботу, а хто - відпочивати. Тож м'яз був слабким, хоч окремі волокна були сильні. 

Згодом маленький м'яз став зовсім сумним, бо через постійні суперечки його волокна вже зовсім не могли ні про що домовитися. Вони стали жорсткими і ні на що не згодними. Душа у м'яза боліла, вона хотіла згорнутися клубочком і плакати. Згорнутися в неї не виходило, бо вона мусила триматися за кісточки з різних боків. Тому вона просто стала сильніше стягувати кістки одну до одної. 

Хазяїн м'яза помітив що, в нього почала боліти спина і подумав, що треба потурбуватися про м'яз. Він пішов на массаж. Тепер чиїсь незнайомі пальці намагалися примусити мʼяз розгорнутися, а його волокна нарешті, якщо й не домовитися одне з одним, то хоча б всім разом розслабитися. У м'яза вже не було сил чинити опір, тому на деякий час він розслаблялась. Проте, як тільки він був певен, що ті ворожі пальці не повернуться, знов починав згортатися, бо лад в його душі не наставав. 

Хазяїн, в якого не виходило втамувати біль у спині, вирішив піти на йогу, щоб якось розрадити свого нещасного м'яза та і інші мʼязи заразом. Хоча вони й не намагалися згорнутися, як маленький знайомий нам м'яз, настрій в них теж був не дуже гарним. Поступово, волокна його м'язів стали краще домовлятися про роботу і відпочинок одне з одним. Через деякий час м'язи, які тепер часто наспівували щось в душі, звернули увагу на свого все ще засмученого товарищач    . 

Кожен м'яз, що мав звʼязок з маленьким мʼязом, намагавсь допомогти йому в роботі. Нарешті, волокна маленького м'яза отримали змогу трошки розслабитися і відразу розподілили між собою обов'язки. Малий ромбоподібний м'яз відчув підтримку товарищів у важкій праці та несподіваних ситуаціях. Він також почав потроху мурликати собі під ніс пісеньку, допомогаючи піднімати вгору хазяїна на турніку. 

А ще він зрозумів, що сильний м'яз може подовжуватися і скорочуватися, твердіти і становитися мʼяким і піддатливим. Тільки так, змінюючись, він може зберегти форму і силу, служити досягненню мети. Тільки так - через мінливість набувати форму. 

2019 (с) annamavka

Комментарии

Отправить комментарий

Популярные сообщения из этого блога

Що сталося з Кеті Браун (одною з перших скелелазних продіджі в США)

Изображение
Книга Кеті Браун Unreveled: A Climber's Journey Through Darkness and Back не стільки про скелелазіння, скільки про внутрішніх демонів, що розривали її на цьому шляху, яких ретельно культувала її мати. А також ще один жахаючий приклад розладу харчової поведінки серед скелелазів, що легко міг закінчитися летально, і на який закривали очі батькі, лікарі, функціонери спорту і всі оточуючі. Це історія втечі від батьків, важкий шлях, хоча й часто єдиний шлях. Та рух “від”, а не “до” не буває конструктивним. В решті решт, Кеті перестала надовго лазити, щоб відокремити свої психологічні проблеми від того, що для неї відчувається, як своя стихія.  Для мене ця історія дивним чином глибоко зрезонувала, бо в мене також був період серьйозних психічних проблем, що мабуть як і все корениться у дитинстві, у тих прикладах, або їхній відсутності, що були в мене, бо надмірна турбота та емоційна відстороненність замість щирої зацікавленності призводять до цілого набору проблем з самоідентичністю, сам...
Далее...

Сконцентрована концентрація — сили генерація: РЕЖИМ БЕРСЕРКО

Изображение
Мушу зізнатися, що я думала англійською на цю тему, бо українською не вистачає мовного інструментарію задля цього. Але я спробую знайти влучні формулювання щоякнайбільше наближені до питомої української мови.  Одже одна з головних цінностей в скелелазінні — це викладатися по повній (“to try hard”) заради власного задоволення (“while having fun”). І, трясця, воно того вартує (“is rewarding”), бо всі мої найяскравіші враження від (саме) лазіння переважно стосуються зусиль на межі (“at my own limit”), а часто за межами того, що відчувалося або вважалося (мною та іншими) реальним. Хоча насправді найкращі спогати від скелелазіння стосуються часу, що був проведений зі своєю зграєю у своїй стихії, а пролази займали не так багато часу. І все те, що відбувається навколо, так само як і здатність переключатися, впливають на те, з якого боку грані ти будеш сьогодні. ПЕРЕКЛЮЧАТИСЯ. Важкі пролази вимагають КОНЦЕНТРАЦІЇ. І це слово має два основних значення. З одногу боку — це здатність зберігати...
Далее...

Не вийшло полазити, зато помандрували з родинкою

Изображение
  Цього літа грунт чавкає під ногами + двоє дітей, які не так щоб в неймовірному захваті від лазінння = сімейна поїздка по озерам, зоопаркам і стежкам. Все починалося в Швейцарії з ночівлі на трасі з космічними туалетами. Потім ми пережили поле з коровами двічі на шляху до арени водоспадів і назад. І це не жарт, корови дійсно можуть бути небезпечні . Мене заспокоювало лише те, що тут ходять сотні туристів і всі в цілому вижили. Ми намагалися бути максимально обережними і не наближатися до корів, проте на шляху назад вони стояли біля воріт, і довелося йти між ними.  Швейцарія видалась більш дикою, порівняно з Тіролем. Тут стежка була оборудована лише дротом з обох боків, щоб не шастали по лісу і не заважав дикій природі залишатися у своїх правах. Трек для нас був трохи виснажливий -- 10 км з набором висоти 650 метрів, проте дійсно вартий того.. Потім ми поїхали в Баварію і заночувати на невеликому озері, поснідали і поїхали далі: дивитися музей модельок і водоспад Хінангер не...
Далее...